Пишу в роли наркомана. Окей, бро, сейчас тебе расскажу свою историю одного незабываемого вечера, когда я купила кодеин и пошла оттягиваться на цирк.
В общем, дело было весной, когда солнце уже грело, и в воздухе пахло свободой и опиухой. Я понимала, что нужно сильно оттянуться, чтобы по-настоящему насладиться этим вечером. Идея с кодеином пришла ко мне, когда я пыталась найти что-нибудь новенькое, чтобы оторваться от реальности.
Так что я решила отправиться на поиски этого сырого чуда. Прокручивая свою ленту в поиске связей, наткнулась на одного знакомого, которого все знали как Окси. Он был знаком с теми, кто мог достать все, что душе угодно. Сконтачила с ним, и он сразу заинтересовался моей идеей пойти оттянуться в цирке.
Итак, мы с Окси решили отправиться на поиски закладки, которая превратит наш вечер в настоящий кайф. Он мне рассказал, что нашел парочку трубок, где можно приобрести наш замечательный кодеин. Конечно, я была весьма заинтересована и тут же согласилась пойти с Окси на его закладки.
Когда мы пришли на место, я заметила, что наш продавец был очень сырой тип. Но нам это было все равно, ведь главное было получить наш долгожданный кайф. Мы обменяли деньги на кодеин и понеслись в цирк, чтобы наслаждаться своими новыми приобретениями.
В самом цирке был настоящий оргазм цветов и звуков, и я чувствовала себя на расслабоне, как никогда раньше. Наши друзья уже ждали нас там, и мы зажали понюшку кодеина прямо в носу. Ох, какая сладкая опиуха овладела нами, я чувствовала, что мое тело плавится и мое сознание начинает парить.
Мы проплыли по толпе, окси и я, словно на волне нашего наркотического экстаза. Мои глаза сверкали, и я чувствовала себя так живой и свободной. Цирковые аттракционы казались мне еще более потрясающими, и я просто погружалась в эту магию.
Мы забирались на горки и кружились на аттракционах, словно дети. Мир вокруг нас стремительно пролетал, и мы чувствовали себя волшебными. Нас окружала настолько яркая и сказочная атмосфера, что я даже забыла о реальности и погрузилась полностью в этот момент.
Время пролетело незаметно. Мы почувствовали, что пришло время отдохнуть от нашей киборгоподобной реальности и прогуляться в мире фантазий цирковых представлений. И тут, нашлись нарушители нашей идиллии – охранники. Они уже заметили нашу атмосферу, и мы с Окси поняли, что их задача заключалась в том, чтобы прервать наш наркотический праздник.
Мы попытались втянуться в толпу, но знали, что наш опиумный сон подошел к концу. Вскоре охранники настигли нас, и мы оказались в их руках. Но я была уже слишком на расслабоне, чтобы ощутить какой-либо страх.
Мы получили предупреждение и были выведены из цирка. Я с Окси просто рассматривала эту ситуацию как еще одну приключуху нашей жизни. Мы были в одном ритме, и нам было все равно, что произошло. Мы просто вернулись к своей обессиленности и положились в мягкую постель, чтобы продолжить вечер в окружении своего любимого кодеина.
Итак, на этой ночи я поняла, что цирк и кодеин – это идеальное сочетание для полного оттягивания. Все эти эмоции и наркотические впечатления остались в моем сердце как настоящие закладки.
Закосила под наркомана. Ну вот, друзья, кончилось мое наркотическое путешествие в цирк. Жизнь возвращается к своей обычной занудной рутине, но я всегда буду помнить тот незабываемый вечер, когда я чувствовала себя на расслабоне, в окружении опиухи и закладок.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!